Рассмотрены задачи нестационарной теплопроводности, описывающие температурные режимы самонагревания растительного сырья гнездовыми очагами в форме шара или прямоугольного параллелепипеда. Проанализированы особенности расчета температуры сырья при наличии в нем внутренних термоисточников с заданными теплофизическими параметрами, а также идентификации данных параметров по результатам измерений температуры в отдельных точках массива сырья. Рассмотрены вопросы прогнозирования динамики теплового режима и вычисления времени достижения пожароопасной температуры.

З метою підвищення рівня протипожежного захисту об'єктів агропромислового комплексу розроблено номограмний і комп'ютерний методи ідентифікації параметрів осередків за гніздового самонагрівання рослинної сировини та прогнозування критичного температурного режиму, які базуються на розв'язку зворотної задачі нестаціонарної теплопровідності. Розроблено методику визначення пожежонебезпечного режиму у насипу рослинної сировини у разі виникнення еволюційого осередку з радіусом, що зростає у часі. Створено математичні моделі для декількох квазістаціонарних осередків і осередків еволюційного типу. Одержано формули для визначення відстані між центрами осередків, коли можна не враховувати їх взаємовплив у разі установлення відстані від центра осередку до торця насипу, коли можна не враховувати межові умови. Наведено принципіальну схему системи ліквідації осередків самонагрівання на об'єктах зі зберігання та переробки рослинної сировини. Запропоновано рекомендації щодо підвищення пожежної безпеки об'єктів агропромислового комплексу.

З'ясовано географо-генетичні особливості вмісту та розподілу фтору у південних чорноземах. Досліджено вплив хімічних меліорантів, а також викидів промислових підприємств на вміст фтору у системі грунт - рослини на прикладі Одеського суперфосфатного заводу. Установлено географічні закономіності природного поширення й антропогенного нагромадження фтору у південних чорноземах зрошуваних і незрошуваних, у грунтових і поверхневих водах північно-західного Причорномор'я. Виявлено, що зрошення та внесення фосфагіпсу призводить до нагромадження фтору у грунтах, рослинах, грунтових водах. Визначено локальний характер фторного забруднення грунтів промисловими викидами, обумовлений генетичними особливостями грунтів і типами сільськогосподарського використання земель. Розроблено методику визначення активного фтору в соку рослин, за допомогою якої вперше проаналізовано особливості нагромадження рухомого фтору в рослинах залежно від агроекологічних особливостей грунтів.

Уперше висвітлено життєвий шлях, науково-педагогічну діяльність видатного вченого - грунтознавця й агрохіміка, фізико-географа, професора кафедри фізичної географії Львівського державного університету ім. І.Франка, засновника кафедри грунтознавства та географії грунтів Одеського державного університету ім. І.Мечникова - І.М. Гоголєва. Наведено покажчик його наукових праць з вивчення генетичної природи, класифікації, географії, сільськогосподарської типології та меліорації грунтів України, Казахстану, Сибіру, Забайкалля.

Впервые освещены жизненный путь, научно-педагогическая деятельность выдающегося ученого - почвоведа и агрохимика, физико-географа, профессора кафедры физической географии Львовского государственного университета им. И.Франко, основателя кафедры почвоведения и географии почв Одесского государственного университета им. И.Мечникова - И.Н. Гоголева. Приведен указатель его научных работ по изучению генетической природы, классификации, географии, сельскохозяйственной типологии и мелиорации почв Украины, Казахстана, Сибири, Забайкалья.

Вивчено теоретичні підходи до визначення терміну "професійна компетенція", досліджено особливості формування професійної компетенції у процесі практичного навчання, проаналізовано основні підходи до оцінювання практики, запропоновано нові механізми проходження і оцінювання виробничої практики.

Проаналізовано розвиток грунтово-географічних досліджень в Одеському державному (нині національному) університеті. Висвітлено основні наукові досягнення та напрями грунтознавчих пошуків. Встановлено велике теоретичне та практичне значення проведених досліджень. Розглянуто і охарактеризовано сучасні напрями грунтово-географічних досліджень науковців кафедри грунтознавства і географії грунтів.

Проанализировано развитие почвенно-географический исследований в Одесском государственном (ныне национальном) университете. Освещены основные научные достижения и направления почвоведческих исследований. Установлено большое теоретическое и практическое значение проведенных исследований. Рассмотрены и охарактеризированы современные направления почвенно-географических исследований ученых кафедры почвоведения и географии почв.

The purpose of research is an analysis of existing literature and archival sources on the development of soil-geographic researches in Odessa University during the 1933- 2015 years. Methodology. The source base of research was used as literature and archival materials, as well as individual achievements of modern scientists for studying the history of soil science (S. S. Brakin, J. O. Ambrose, Y. M. Bilanchin, S. P. Pozniak, E. N. Krasekha, V. I. Trigub, N. A. Popelnytska). These materials allow to conduct a thorough analysis of the development of soil-geographical researches in Odessa University in general and on the Department of Soil Science and Soil Geography in particular, identify and characterize current research areas of the Department. Finding and Results. Soil-geographical researches on all stages at the Odesa University were deep and diverse. Through the activities of scientists led by S. Brakin during the 1933-1967 years, soils of Odesa and Mykolaiv regions were examined. As a result ofthese researches were revised borders of the spreading of chernozems, their physical and chemical characteristics, created the first soil-erosion maps. Initiated by I. Plyusnin in 1947 was first established an independent Department of Soil Science and conducted studies in which special attention was paid to the study of genetic types of geological deposits, genesis erosion of valleys, floodplain soils and their development within the Black Sea Lowland. A significant contribution to the formation and development of national soil science and researches of southwestern areas did Ivan Gogolev who initiated and facilitated within Geology and Geography Faculty to create Department of Soil Science and Soil Geography in 1967. Developing ideas of I. Gogolev modern scientific researches of the department divided into several priority areas: morphological and genetic, soil reclamation, landscape-geochemical, cartographical, soil-ecological, historical and others. The results of soil-geographical studies of specified period have important theoretical and practical significance for modern science, greatly enriched the soil science with new facts and materials for the knowledge of origin, distribution, classification of soils, patterns of evolution in natural andanthropogenically-modified conditions.

Проаналізовано вплив фтору на ступінь і характер ендемічних захворювань населення. Виявлено, що незважаючи на значне розповсюдження фтору в природі, велику хімічну активність його сполук, необхідність мікроелемента для нормального розвитку тварин і людини вивчено недостатньо. Аналіз літературних даних свідчить про те, що фтор належить до елементів, які мають всебічну дію на живі організми, і для нормальної життєдіяльності він необхідний у строго лімітованих кількостях. Розглянуто необхідність комплексного вивчення впливу фтору в системі "природне середовище-людина".

Проанализировано влияние фтора на степень и характер эндемических заболеваний населения. Установлено, что несмотря на значительное распространение фтора в природе, большую химическую активность его соединений, необходимость микроэлемента для нормального развития животных и человека изучена недостаточно. Анализ литературных данных свидетельствует о том, что фтор принадлежит к элементам, которые имеют всестороннее воздействие на живые организмы и для нормальной жизнедеятельности он необходим в строго лимитированных количествах. Рассмотрена необходимость комплексного изучения влияния фтора в системе "природная среда-человек".

The article presents a review of the literature concerning the physiological role of fluorine. The effect of fluorine on the extent and nature of endemic disease of the population are analyzed. Was found that despite the significant distribution of fluorine in nature and large chemical activity of its compounds, the necessity of the microelement for the normal development of animals and humans are not well studied yet. Analysis of the literature suggests that fluorine belongs to the elements, which have the overall effects on living organisms and for the normal life it needed in strictly limited quantities. It is necessary a comprehensive studying of the influence of fluorine in the system "Natural environment - Man".

Охарактеризовано фактори родючості ґрунтів в інтенсивному землеробстві. Розкрито наукові основи механічного обробітку ґрунту, особливості вивчення малорічних і багаторічних бур'янів з використанням гербарію. Подано інформацію про сівозміни у землеробстві України, специфіку складання схем багатопільних і короткопільних польових, кормових і спеціальних сівозмін, системи землеробства у різних природних зонах. Розглянуто інфраструктуру сільського господарства.